Місто Виноградів розкинулось біля підніжжя Чорної гори (570 м над рівнем моря).
Севлюш (ця офіційна назва міста існувала до 1946 року) відомий тим, що першим у краї одержав статус і привілеї королівського міста. У 1262 році в латинських документах Севлюш згадується як королівське місто.
У Виноградові і передмісті збереглося багато історичних пам’ятників, серед яких:
Монастир і костьол францисканців (1516р.) пережив кількаразові руйнування і відновлення.
Ці пам`ятки архітектури національного та місцевого значення стали основними об`єктами при формуванні екскурсійних маршрутів. Популярністю користуються туристичні маршрути: «Старовинний Севлюш», “Боржавська вузькоколійка”, “Чорна гора”, “Сплав по річці Тиса”. Навесні центр міста потопає в рожевому цвіті сакур.
Цей перелік не є повним, адже чимало будівель та споруд (житлові будинки по вулицях Тюльпанів та Станційній, склеп на Чорній горі, будівля залізничного вокзалу, адміністративна частина будівлі ЗОШ І-ІІІ ст. №4, хірургічний корпус райлікарні, культові споруди та ін.) є прикладом різних стилів кінця ХІХ – початку ХХ-го ст. (фасади, ліпка, декор та інші традиційні будівельні прийоми) і потребують вивчення для можливого включення в реєстр пам`яток місцевого значення.
На високому організаційному рівні у Виноградові проводиться День міста – 28 серпня, в день Храмового свята Успіння Пресвятої Богородиці. У рамках цього святкування відбувається популярний міжнародний конкурс-фестиваль сучасної пісні і танцю імені Андрія Гріги „Кришталеві грона” .
Сучасний Виноградів – місто з розвинутою інфраструктурою, стилізованими магазинами, мережею готельно-ресторанних закладів та європейським рівнем обслуговування.
Привабливості місту додають сучасні будівлі та скульптури, сквер з фонтаном. При реконструкції центру міста фасади новобудов виконані в єдиному архітектурному стилі, що зберігає імідж міста.
Вагомий вплив на організацію діяльності дає сусідство Виноградова з трьома європейськими державами: Угорщина – 20 км, Румунія – 20 км, Словакія – 110 км.